Збирачі мистецьких скарбів

18 травня - Міжнародний день музеїв

Кожного року у травні ми святкуємо Міжнародний День музеїв. Це – нагода заново осмислити, для чого існують музеї і якими вони мають бути.

В самому центрі Києва, навпроти парку Тараса Шевченка, розташований ошатний особняк у стилі епохи Відродження. Тут на вулиці Терещенківській, 15 знаходиться всесвітньо відомий художній музей, в якому зберігається одна з найбільших колекцій предметів зарубіжного мистецтва в Україні. Це – Національний музей мистецтв, який носить ім'я видатних українських меценатів і колекціонерів Богдана і Варвари Ханенків.

 Історія колекції бере відлік на початку 1870-х років, коли молодий юрист і палкий любитель мистецтва Богдан Ханенко узяв шлюб з Варварою Терещенко з родини відомих благодійників і меценатів. 

Богдан Іванович Ханенко – юрист за освітою, камергер Двору Його Імператорської Величності, член верхньої законодавчої палати Російської імперії, дійсний Статський Радник, голова і член більше десятка промислових, наукових і культурно-мистецьких товариств, але більш відомий і пошанований як високоосвічений мистецтвознавець, колекціонер, щедрий меценат, який зробив найвагоміший внесок у розвиток культури України. 

Богдан Ханенко народився 23 січня 1849 р. в с. Лотоки Суразького повіту Чернігівської губернії (нині Брянська область). Освіту отримав у Москві: навчався в 1-й московській гімназії, а потім на юридичному факультеті Московського університету, який закінчив в 1871 р., одержавши звання кандидата права. У столиці він потрапляє в художнє середовище, відвідує зібрання художньої інтелігенції, зустрічається з відомими художниками - Айвазовським, Шишкіним, Крамським, Куїнджі та ін. Також посилено вивчає історію мистецтв, збирає бібліотеку мистецької літератури, яка з часом стала налічувати понад 3 тисячі примірників, купує цінні предмети мистецтва, у тому числі полотна західноєвропейських художників XVI-XVIII ст. Саме вони започаткували його колосальну колекцію.

У своїх починаннях Богдан Іванович дістає розуміння і підтримку своєї дружини Варвари Николівни – старшої доньки відомого підприємця, “цукрового короля”, а також мецената і колекціонера Николи Артемієвича Терещенка. 

У 1884-1885 рр. сім'я Ханенків переїжджає до Києва. Тут на вулиці Алексіївській (нині Терещенківська) вони купують і реконструюють особняк для зберігання своїх колекцій і перетворюють його в загальнодоступний художній музей. Оселившись у Києві, подружжя Ханенків безпосередньо вплинуло на розвиток культурної сфери міста та розбудову музейної справи. І коли виникло питання про створення в Києві Художньо-промислового і наукового музею, Богдан Іванович активно підтримав це починання, залучив меценатів, колекціонерів, науковців. На засіданні Товариства старожитностей та мистецтв, головою якого був Б. І. Ханенко, 6 листопада 1897 р. було створено Будівельну комісію музею, яку він же і очолив. Завдяки його дивовижній енергії будівництво йшло успішно і в серпні 1899 р. приміщення (хоч і незавершене) було освячене. Музей прийняв учасників XI Всеросійського археологічного з’їзду, до якого була відкрита археологічна виставка, організована В. В. Хвойкою. Значну частину своїх колекцій старожитностей до фондів музею передав Б. І. Ханенко. 

У 1905 р. наказом по Міністерству Імператорського Двору Б. І. Ханенко був призначений членом Імператорської археологічної комісії. Останні шість років він був членом Верховної законодавчої палати Російської імперії – Державної Ради, а в січні 1914 р. удостоєний чина дійсного Статського Радника за діяльність на користь торговельних шкіл у Києві. 

26 травня 1917 року після тяжкої і тривалої хвороби Богдан Іванович Ханенко пішов із життя. Він, як і його батьки, був похований на території Видубицького монастиря. 

Варвара Николівна, виконуючи волю свого чоловіка, почала робити опис колекцій, а 28 грудня 1918 року склала акт про передачу музейної збірки новоствореній Українській Академії наук. На той момент колекція налічувала понад 1250 предметів. 

Під час Другої Світової війни майже вся колекція музею була вивезена до Німеччини, але після війни переважна більшість цінностей повернулася до Києва. 

Нині в Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків зберігається понад 25 тисяч експонатів, з яких більш як 2 тисячі – в експозиції. В його залах регулярно влаштовуються виставки творів мистецтв із фондів музею та приватних колекцій. Тут проводиться значна просвітницька, наукова та реставраційна робота. При музеї працює науково-дослідний інститут. 

І всьому цьому ми маємо завдячувати нашим видатним співвітчизникам – Богдану Івановичу та Варварі Николівні Ханенкам.