Співпраця з партнерами

Найважливішою функцією бібліотек разом з інформаційною та дозвіллевою є комунікативна. І саме її роль стає все вагомішою, адже спілкування, зв’язок з громадою, участь у суспільному житті – це вимога часу. Суспільне радіо, телебачення, спілкування у соцмережах охоплює сучасну людину. А поєднати всі форми роботи, приділити увагу кожному користувачу, підтримати його ідеї і втілити їх у життя можна у бібліотеці. Таким чином читальні зали стають справжніми центрами культури, де втілюються в життя нові проєкти і підтримуються традиційні зв’язки. А ще у бібліотеці можна насолодитись безпосереднім творчим спілкуванням! У червні цього року, коли з’явилась можливість відкриття читальних залів для обмеженої кількості людей, відбулось дві зустрічі з письменниками та поетами у ЦРБ ім. М.О. Некрасова .  Одна з них розпочалась кінопоказом документальних кадрів Сінайської пустелі, храмів, які знаходяться на цій священній землі. Розповідь про цю експедицію присутні почули від відомого письме

Нещодавно Київ прощався з відомим поетом Василем Леонідовичем Дроботом. За освітою  –  філософ, психолог (1972) і гірський інженер (КПІ, 1980). За покликом  – поет, перекладач, автор багатьох поетичних збірок,  людина яка була справжнім лицарем поезії.    Член Національної Спілки письменників України з 1995 року.   Усі, хто починав писати вірші, знайомились із ним у літературній студії  «Восход», керівником якої він був при НСПУ .  Людина скромна, доброзичлива, щедро ділився своїм талантом та професійними навичками зі студійцями. Багатьом він допоміг, дав путівку у творче життя. А мешкав він у Голосіївському районі міста, і презентував свої книги у бібліотеках Голосіїва. У своїх автографах Василь Дробот завжди бажав щастя , а перед прізвищем стояло таке щемливе «З ніжністю…» . І невипадково на обкладинці його збірки «Мій Київ» були розміщенні фото вечірнього проспекту Науки . Рядок з його вірша «Свет превращается в строку» став назвою літературно-музичної вітальні