Співпраця з партнерами

9 вересня 2019 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася творча зустріч з поетом, прозаїком, кіносценаристом Марією Вайно. Письменниця мешкає в Івано-Франківську, вона походить зі змішаної родини: мама - українка, батько естонець. Марією Вайно - українська письменниця, поетеса, новелістка, кінодраматург, член НСПУ та НСКУ України, двічі лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» та інших премій в галузі літератури. На зустрічі Марія Едуардівна натхненно і проникливо читала свої вибрані вірші, уривки з кіносценаріїв та новел, навіть тих, що наразі в роботі у авторки, чим безпосередньо і невимушено занурила присутніх в атмосферу письменництва. Присутні жваво висловлювали свої думки і враження, спілкувалися з письменницею, цікавилися книжками авторки, які вже є у фондах бібліотеки і тими, що пані Марія подарувала. Працівник ЦРБ ім. М.О. Некрасова Зоя Логвиненко висловила подяку автору та організаторам зустрічі, запро

6 вересня у «Мистецькому центрі «Шоколадний будинок» філія Національного музею «Київська картинна галерея» спільно з Мистецьким фондом Бориса Лур’є (Нью-Йорк) відбулося відкриття виставки робіт Бориса Лур’є «Змінена людина». Захід відвідали читачі та працівники бібліотеки ЦРБ ім. М.О. Некрасова.  Змінена людина – важлива метафора ХХ та ХХІ століть; історія та політика, що намагаються стерти людину, змінити її та позбавити обличчя. Борис Лур’є (1924–2008) — американський художник-нонкомформіст та письменник, народжений в Києві, засновник руху NO!art — одним з перших порушує питання, що вже давно витали в повітрі: зникнення індивідуальності та самої реальності. Художня практика Бориса Лур’є тісно пов’язана з темою Голокосту. Його виставка «Змінена людина» — це бесіда про кінець метафізики, яка стала «неможливою після Освенциму». Лур’є, який пережив чотири концтабори, вважав, що морально виправданим  в «тотальному концтаборі» сучасності може

27 серпня у музеї Шолом-Алейхема відкрилась довгоочікувана виставка художніх робіт Бориса Лєкаря. Картини художника були зібрані з приватних колекцій киян. Адже його творчість відома багатьом не тільки на батьківщині, а й за кордоном.  До створення експозиції долучилась працівник ЦРБ ім. М.О. Некрасова Зоя Логвиненко, яка має кілька робіт художника. Борис Лєкар  - талановитий київський художник, живописець, графік, архітектор.  Народився 8 жовтня 1932 року у Харкові.  Борис - новатор, який висловлював свої думки за допомогою живописної техніки, побудов на світлових ефектах. Світло від Лєкаря передає духовну справжність зображення, його глибину і сенс. Лєкар виконав в Києві основні архітектурні роботи (скіфські баби, сфінкси, сонце на Софіївській площі), що показали новаторське рішення. Кандидат архітектури (1963). Працював в Києві художником, скульптором та архітектором експериментального проектування (1959). Брав участь у виставках з 1960-80-х рокі

Едуард Драч - відкриття фестивалю 10 серпня у затишному саду Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського відбувся 10-й фестиваль сучасної української поезії та авторської п існі «Відкриті Небеса» .   Вперше фестиваль відбувся влітку 2006-го біля Історичного музею в Києві, назву отримав від журналіста Миколи Підгорного , який із кобзарем та бардом Едуардом Драчем стали співорганізаторами «Відкритих Небес».   Відкрив фестиваль його засновник Едуард  Драч , розказав про роботу журі та критерії оцінки творів – текст, композиція (для поезій), музика, вокал (для пісень) та виконавська майстерність (для обох жанрів). На 10-й фестиваль «Відкриті Небеса» зібрались: поети Анна Багряна (Болгарія), Юлія Бережко-Камінська (Ірпінь), Ілля Чернілевський (Київ), Леся Мудрак (Київ), Таня-Марія Литвинюк (Київ), Олена Максименко (Київ), Олена Медведенко (Київ), Тетяна Яровицина (Київ), автори-виконавці пісень: Валентина Захабура (Київ), Володимир Самайда (Київ), Анато

Літо - час подорожей, набуття нових вражень та знайомств. І не обов'язково їхати у далекі краї. Можна це здійснити і в нашому місті, яке багате на музеї, історичні місця, пам'ятники, театри, бібліотеки. Такою можливістю скористалися читачі та працівники бібліотеки ім. М. О. Некрасова, які відвідали одну з найкращих бібліотек міста - публічну бібліотеку ім. Анни Ахматової, познайомились з працівниками, оглянули музей письменниці і провели довгий час за теплим спілкуванням. З цією бібліотекою голосіївські книгозбірні пов'язують давні традиції. Київські бібліотеки мають довгу історію, пов'язану з літературними клубами, творчими об'єднаннями, тощо. Одним з таких став поетичний клуб "Родник", який багато років очолювала Євдокія Миронівна Ольшанська, вечір пам'яті якої відбувся у бібліотеці "Деміївській". Євдокія Миронівна вважалася визнаним знавцем творчості Анни Ахматової, 130-річниця від дня народження якої відзначили у ч