"Тиждень Короля дітей - Януша Корчака"

З 22 по 29 вересня у Києві відбулися заходи, присвячені вшануванню пам'яті Януша Корчака – всесвітньо відомого польського педагога, лікаря та письменника, який загинув в 1942 році у газовій камері разом зі своїми вихованцями, відмовившись врятувати своє життя.

Януш Корчак – справжнє ім'я Генрик Ґольдшмідт, відомий також як Старий Доктор або Пан Доктор. Польський єврей, який все життя заявляв про свою належність до обох націй. Батько сиріт, Король дітей, Святий усіх церков – так називають у світі Януша Корчака, який впродовж багатьох років очолював у Варшаві єврейський «Дім сиріт» і польський інтернат «Наш дім».

"Я існую не для того,щоб мене любили і мною захоплювалися, а щоб самому діяти і любити.

Не обов’язок навколишніх мені допомагати, а я сам

зобов’язаний піклуватися про світ і людину".

Головна педагогічна праця Януша Корчака «Як любити дітей» написана під час Першої світової війни в Києві, почасти на матеріалі києвських притулків. Януш Корчак загинув зі своїми дітьми, вихованцями єврейського Дому сиріт, у газовій камері фашистського табору Треблінка 5 серпня 1942 року. Він знехтував можливістю врятувати власне життя, до кінця залишився з дітьми.

Світлана Петровська, засновник Українського товариства Януша Корчака, заслужений вчитель України запросила всіх взяти участь у подіях, які підготували у рамках «Тижня Януша Корчака» у Києві.

В програмі спектаклі, конкурси, екскурсії, виставки. А найцінніше – живе спілкування та неповторна атмосфера творчості та любові до дітей.

Поспілкуватися з однодумцями, подивитись вистави «Молитви тих, хто не молитися» за мотивами книги Януша Корчака «Насамоті з Богом» та «Крила» учнів Кловського ліцею № 77 прийшли численні шанувальники творчості Януша Корчака, працівники та читацький актив ЦРБ ім. М.О. Некрасова Голосіївського району, адже колектив бібліотеки співпрацює з Українським товариством Януша Корчака з 2016 року.

10 заповідей виховання для батьків від Януша Корчака (https://24tv.ua/ru/blog_media_tag5427)

1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не "наша", "своя" дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдачливою, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою...

Фото Зої Логвиненко