26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - ІІ частина
Крим у документах та спогадах
Продовжуємо публікації документальних свідоцтв, фотографій, спогадів, коментарів, пов'язаних із Кримом.
Першим директором музею став Усеїн Боданінський - відомий архітектор, мистецтвознавець і етнограф.
Невідомо, як би склалась доля палацу, якби не Усеїн Боданінський, якому вдалось переконати Тимчасовий уряд перетворити палац на музей і в наступні роки не дати розібрати його пам’ятки для інших установ. Завдяки Усеїну Боданінському дійшов до нас Бахчисарайський палац – музей у тих архітектурних формах, якими він відомий з 18 століття.
Також завдяки продуманій і систематичній роботі першого директора вдалось започаткувати археологічні роботи в Бахчисараї та інших місцях Криму. Учений стояв біля витоків формування археологічних і мистецьких збірок кримськотатарського народу в Бахчисарайському палаці-музеї. Він є автором багатьох наукових праць, присвячених історії та культурі кримських татар.
Активна життєва і наукова позиція Усеїна Боданінського не могла не привернути до нього увагу режиму. Спочатку, в 1929 році, йому обмежили можливості наукової й дослідної праці, в 1934 році Боданінського звільнили з посади директора Бахчисарайського музею. Далі події розгортались за сумно відомою схемою: переслідування і тиск, у 1937 році – ув’язнення, а в 1938 ученого розстріляли. Сталось це у Сімферополі, Усейн Боданінський був одним із страчених з великої групи кримськотатарських інтелектуалів, громадських і культурних діячів.
ЦРБ ім. М.О.Некрасова має унікальні матеріали з науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю від дня заснування Бахчисарайського музею. Вони були передані Сервером Ебубекировим - колишнім директором Музею історії і культури кримських татар. Конференція відбулась у 2007 році, до участі були запрошені науковці та громадські діячі з Києва, Одеси, Харкова, Будапешту, Анкари, Осаки. Подібні міжнародні зустрічі свідчили про авторитет України у науковому світі.
Особливо цікавою була доповідь Руслани Марценюк, кандидата історичних наук з Києва - "Колорит кримських татар в етнічній палітрі України". В ній зазначалося зокрема: "З кримськими татарами, чи правдивіше кримцями, нас пов'язує багатолітня історія. Особливо яскраві сторінки взаємовідносин України і Криму склалися у час існування у пониззях Дніпра козацької держави - Запорізької Січі. Тривале співіснування двох народів відобразилось на їхній культурі. Ще Микола Лисенко звернув увагу на подібність української бандури та кримськотатарської бзури. Відчутний тюркський вплив на славетний образ "Козака Мамая" доведено дослідженнями Я.Дашкевича."
Тему співіснування двох культур треба продовжувати і досліджувати, а також інформувати про це широку громадськість шляхом організації різноманітних заходів у бібліотеках та інших культурних установах.
Коментарі
Дописати коментар