До Дня пам'яті жертв політичних репресій
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. В 2018 році — це 20 травня.
Напередодні цієї дати бібліотекарі міста та ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району м. Києва відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва).
Густий ліс, який простягається за Києвом вздовж дороги до Броварів. Саме це затишне та спокійне місце багато років зберігало одну з найтрагічніших таємниць історії українського народу. Тут, серед високих та могутніх сосен знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. У 1988 році урядова комісія встановила, що це є місцем поховання жертв сталінських репресій. В цьому лісі поблизу селища Биківня в 1930-х – 1940-х рр. таємно закопувалися тіла тисяч людей, репресованих та страчених НКВД.
Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, яким були винесені вироки в Києві і які поховані в Биківні. Лише напідставі документів трійки НКВД у 1937-1938 роках у Києві було розстріляно 15 тис. осіб. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – лише на підставі рішень трійки НКВД за ніч у київських в’язницях розстріляли 563 людини.
В 1994 році, постановою Президента України було створено меморіальний комплекс. Перші памятники з'явились в 1995 році. У травні 2001 року Кабінет міністрів України затвердив постанову про створення історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». В 2006му заповіднику було надано статус національного заповідника. А у вересні 2012го відкрили Меморіал жертвам тоталітаризму, що складається з Українського меморіалу та польського військового кладовища.
(текстовий матеріал із сайту: http://day.kyiv.ua/uk/photo/bykivnianski-mohyly; http://ua.bykivnya.org;
https://interesniy-kiev.livejournal.com/4523214.html).
***
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша...
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Василь Симоненко
В Українському фонді культури ім. Бориса Олійника розгорнута документальна виставка, присвячена трагедії Куропат.
Куропати (біл. Курапаты) — лісовий масив на північній околиці Мінська (Білорусь), де були знайдені масові захоронення людей, розстріляних НКВС у 1937–1941 роках. Кількість жертв нині точно невідома і, за різними оцінками, може становити: до 7 тисяч осіб.
З 1993 року урочище Куропати внесено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь як місце поховань жертв політичних репресій 1930-1940-х років. Куропати мають статус історико-культурної цінності першої категорії, що згідно з Законом Республіки Білорусь «Про охорону історико-культурної спадщини» відповідає категорії «найбільш унікальних цінностей, духовні, естетичні та документальні гідності яких представляють міжнародний інтерес».
Виставка поглиблює інтерес та висвітлює деякі історичні події сусідньої країни Білорусії.
Оглянути виставку були запрошені бібліотекарі ЦРБ ім. М.О. Некрасова.
Коментарі
Дописати коментар