Екскурсія до Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка



В червні 2015 року співробітники та користувачі Центральної районної бібліотеки ім. М. О. Некрасова у рамках проекту "Українська родина в просторі і часі: духовні та матеріальні цінності" ЦБС Голосіївського району здійснили екскурсію до Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка у місто Житомир.



Музей розташований у будинку, збудованому в першій половині 19 ст., де 27 липня 1853 року у родині житомирського повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка та його дружини Евеліни Йосипівни народився видатний письменник-гуманіст і громадський діяч Володимир Галактіонович Короленко. В Житомирі пройшли перші 13 років життя Короленка. Вже всесвітньо відомим письменником він писав в одному зі своїх листів: «Життя кидало мене далеко від місця народження, але пам’ять про рідні місця збереглася в мені живо й яскраво”. Житомирський період життя Короленка відображений в оповіданнях «Вночі», «Парадокс», «Моє перше знайомство з Діккенсом», в автобіографічній повісті «Історія мого сучасника». Досліджуючи свій родовід, Володя писав, що рід Короленків починався у 18 ст. з миргородського козачого полковника Івана Короля.




















Навчаючись в Рівненській реальній гімназії, Короленко захоплюється літературою, зачитується статтями В. Белінського, М. Добролюбова, п’єсами О. Островського, романами І. Тургенєва, поезією М. Некрасова, Т. Шевченка, з творчістю яких знайомить улюблений вчитель Веніамін Васильович Авдієв. 
Після закінчення гімназії Короленко їде до Петербургу. Гімназичну юність у Рівному Короленко пізніше опише в одному зі своїх перших творів – повісті «У поганому товаристві» («Діти підземелля»).






Студентські роки Володимира Корольова пройшли в Петербурзі та Москві. Важкими були роки заслання до Сибіру, куди письменник потрапив за свої революційно-демократичні погляди. Нашу увагу привернуло фото Володимира Галактіоновича 1883 року під час якутського заслання, на якому він одягнений у вишиту сорочку.





Через усю творчість Короленка, демократа і гуманіста, проходить тема людського щастя, людей мужніх та стійких, які не загубили людську гідність, не скорилися своїй долі («Дивна», «Сон Макара», «Ріка грає», «Убивець», «Соколинець»). З 1900 і всі останні 20 років. Володимир Галактіонович жив у Полтаві, де невтомно займався публіцистикою, редакторською та суспільною діяльністю.
І всі ідеї і думки Володимира Короленка більш, ніж актуальні у 21-му сторіччі; що спонукає повертатись до творів письменника знову і знову.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"День Києва на даху"

"Загадковий Поділ в акварелях"

Місія – здоров’я: разом задля активного довголіття