Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини
8 серпня 2015 року в Музеї Лесі Українки відбулась чергова зустріч в рамках проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876». Цього разу говорили про вишивку Ольги Косач-Кривинюк, доньки Олени Пчілки, сестри Лесі Українки.
Ольга Косач-Кривинюк -- лікар за фахом, письменниця (літературний псевдонім Олеся Зірка), перекладач, видавець, громадська діяч і етнограф. Досвідчена вишивальниця, Ольга Косач-Кривинюк на кошти чоловіка видала “Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини. Випуск І. Вирізування і настилування” (1928). Цей альбом містить чотири картуші із відтвореними шістнадцятими узорами з чоловічих і жіночих сорочок. У вільному доступі знаходить в електронній бібліотеці «Культура України» Національної парламентської бібліотеки України http://elib.nplu.org/ . Другий випуск, підготовлений автором до друку, був переданий із Канади до музею Лесі Українки.
У 2009 році вийшло перше повне видання українських узорів, зібраних Ольгою Косач-Кривинюк.
Старший науковий співробітник Музею Лесі Українки Оксана Константиновська провела екскурсію меморіальною квартирою Косачів і частиною експозиції, присвяченої вишивальному хисту жінок цієї видатної родини. Оглядали Лесин столик для рукоділля і її роботи, в тому числі сорочечку-льолю для племінника Михайлика Кривинюка, картуші Ольги Кривинюк, видання Ольги Косач та численні меморіальні речі та предмети експозиції, які мають в тому числі цінність як предмети, вишиті вручну.
Ужитковість та актуальніть орнаментів, зібраних, відшитих і виданих Ольгою Косач-Кривинюк, продемонструвала Тетяна Зез на сучасних речах, власних та вишитих ученицями. Майстриня вкотре наголошує, що для того, щоб зберегти вишивку, її треба активно шити і прилаштовувати в щоденний одяг. Так само, як це робила українська інтелігенція на зламі 19-20-х ст.
В рамках акції «Майстер-класи на Парнасі», які проводяться в Музеї видатних діячів Української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького всі охочі можуть навчитися цих стародавніх швів і технік народної вишивки, зокрема, тих, які для нас зберегли родина Косачів-Драгоманових.
Так, співробітник ЦРБ ім. М. О. Некрасова і керівник проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876» Тетяна Серебреннікова провела майстер-клас з техніки вишивки «набирування» за альбомом Ольги Косач-Кривинюк «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини. Випуск І. Вирізування і настилування» (1928).
Коментарі
Дописати коментар