Історія родини Ревуцьких: невідомі сторінки

Надзвичайно цікава зустріч відбулася наприкінці квітня в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського. Серед запрошених була  Логвиненко Зоя Антонівна - головний бібліотекар з питань масової роботи та зв'язків з громадськістю ЦБС Голосіївського району м. Києва.

До музею завітала Кузик Валентина Володимирівна – член Національної спілки композиторів України, провідний науковець Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

В рамках музейного проекту «Сімейний альбом» була представлена частина великого дослідження творчості велетів української культури ХХ ст. братів Ревуцьких - композитора Левка Миколайовича та мистецтвознавця й фольклориста Дмитра Миколайовича, яке стало для Валентини Володимирівни головною темою роботи останнього десятиліття. Вивчення матеріалів архіву Ревуцьких привели до ряду сенсаційних відкриттів, зокрема, що їх родовід пов’язаний з  гетьманом Богданом Хмельницьким, а також до розкриття трагічної історії козацької святині – чудотворної ікони Іржавської Богоматері, оспіваної Т.Г. Шевченком. Валентина Кузик започаткувала новий історико-генеалогічний  напрямок досліджень в українському музикознавстві.

Ревуцький Лев (Левко) Миколайович (1889-1977рр.) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства, академік АН УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист СРСР.

Дмитро Миколайович Ревуцький (1881-1941рр.) — закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1906). У 1918–1932pp. професор Київського Музично-Драматичного Інституту ім. М.Лисенка, співавтор Етнографічної Комісії АН УРСР 

(з 1923), був забитий разом з дружиною у Києві в грудні 1941 під час німецької окупації. Дмитро Ревуцький посприяв піднесенню й поширення музичної культури в Україні.

Подібні заходи розширюють знання про витоки української культури, найкращих її представників, демонструють їх досягнення. Тому ці проекти мають тривати.