Пам'ятаємо Януша Корчака
«…Я маю обов’язок піклуватися про світ, про
людину»
Януш Корчак, «Щоденник»
10 листопада працівники бібліотек ЦБС Голосіївського району взяли участь у засіданні круглого столу членів Українського товариства Януша Корчака. Українське товариство зробило свої перші кроки наприкінці 1993 року, а в 1994 було прийняте до Міжнародної Асоціації Януша Корчака. Воно об’єднало людей різних професій, національностей, політичних орієнтацій, які цінують особу та ідеї Корчака і готові працювати задля їх поширення.
ЦБС Голосіївського району м. Києва стала колективним членом цього товариства.
У своїх виступах працівники ЦРБ ім. М.О. Некрасова Ніна Локоть та Зоя Логвиненко розповіли про цікаві проекти бібліотек ЦБС, підкреслили спільність напрямків роботи бібліотек для дітей та шкіл, поєднати які допомагає особистість Януша Корчака. Адже корчаківський рух у світі існує близько 70 років. Товариства існують понад 50-ти років, а його книги є актуальними у всі часи. Корчак – зразок толерантності та гуманізму, і його потребують усюди, бо всюди є діти.
Президент Українського товариства Януша Корчака, заслужений вчитель України, Світлана Василівна Петровська розповідає про свою сім'ю: – «Народилася в Києві 29 серпня 1935 року, на Печерську. Вчитель в п'ятому поколінні. Мати, дід, прадіди – всі працювали з глухонімими дітьми, вчителювали, створювали та очолювали дитячі будинки для глухонімих дітей в Калуші, Варшаві, Києві. Під час війни евакуювалась з матір’ю та сестрою за Волгу, до Куйбишева, де мати була директором дитячого будинку для дітей, вивезених з блокованого Ленінграду. В 1944-му повернулася до Києва. Батько з перших днів війни перебував на фронті, потім – оточення, полон і концентраційний табір – Маутхаузен. Вижив. Коли повернувся після війни, я не впізнала батька.
Вчилася спочатку в київській школі №78, а потім в школі №51, яку закінчила з срібною медаллю в 1952 році. Продовжувала навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на історико-філософському факультеті, який закінчила в 1957-му році. Другу вищу освіту – відділення англійської філології Педагогічного інституту іноземних мов – отримала в 1970-му році (заочно).
З 1957-го року працювала вчителем історії в с. Кагарлик, Київської області; з 1962-го вчителем історії та англійської мову в СШ №129, 126, а 1973-го року – СШ №77 (зараз Кловський ліцей №77). Останні роки викладаю тільки історію, з 1997-го викладаю також історію України англійською мовою для американських студентів-стажерів, які навчаються в Кловському ліцеї. Маю дочку та сина, онуків».
Вчилася спочатку в київській школі №78, а потім в школі №51, яку закінчила з срібною медаллю в 1952 році. Продовжувала навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на історико-філософському факультеті, який закінчила в 1957-му році. Другу вищу освіту – відділення англійської філології Педагогічного інституту іноземних мов – отримала в 1970-му році (заочно).
З 1957-го року працювала вчителем історії в с. Кагарлик, Київської області; з 1962-го вчителем історії та англійської мову в СШ №129, 126, а 1973-го року – СШ №77 (зараз Кловський ліцей №77). Останні роки викладаю тільки історію, з 1997-го викладаю також історію України англійською мовою для американських студентів-стажерів, які навчаються в Кловському ліцеї. Маю дочку та сина, онуків».
У Кловському ліцеї відкрита експозиція «Пам’яті вчителя». Ця експозиція, присвячена видатному педагогу, лікарю та письменнику Янушу Корчаку, який був спалений зі своїми вихованцями у Треблінці, в таборі смерті.
Це єдиний на Україні музей його пам'яті. Життя Корчака тісно пов'язане з Києвом. Ця експозиція – перша, яка повністю зроблена учнями – активом музею.
Його педагогічні ідеї по захисту прав дитини та його виховні ідеї і сьогодні втілюються
в життя.
в життя.
Коментарі
Дописати коментар